21 лютого

Міжнародний день рідної мови

Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова та її нарічча стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.

Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.

У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

Із 20 по 26 лютого 

в Україні відзначається 

МАСЛЯНА

Масляна або ж друга назва свята маслянка вважається днем проводів зими,а, точніше, восьмий тиждень перед Великоднем згідно з церковним календарем. 

Свято Масляна проводи зими 2017 року завжди проходять безпосередньо перед початком Великого посту, у сиропусний тиждень православного календаря. Головною особливістю цього свята є те, що він завжди проводиться, влаштовується та організовується на відкритому повітрі. 

Масляна – це завжди веселе і бешкетне прощання з зимою і довгоочікувана зустріч з весною, яка несе пробудження всього живого від довгого сну. Адже  в усі часи саме весна усвідомлювалась із зародженням нового життя, тому в цей день прийнято вшановувати Сонце, а значить пекти смачні і рум'яні млинці, які є головним символом і атрибутом. Щодо того, як провести свято Масляна, то в цей день навряд чи знаходилося місце для нудьги, адже на вулиці влаштовувалися різні гуляння, конкурси, скрізь лунала музика. Серед найбільш улюблених народних забав найбільш популярними можна назвати метання мітли, силові змагання і бої, естафети на трьох ногах, хороводи, конкурс на самий смачний млинець, різні шаради. Причому від бажаючих взяти участь у таких конкурсах, не було від бою і всім було весело і радісно. А адже це найголовніше призначення свята – веселощі і доброта.

15 лютого

СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ

Це свято входить своєї датою в християнський календар, як один з найзначніших пам’ятних днів, які відзначаються усім християнським співтовариством протягом майже двох тисячоліть і стоїть в одному ряду з такими важливими подіями, як Різдво Христове, Хрещення Господнє, Великдень і т. д.

Подія, яка відзначається 15-го лютого, на 40-ий день після того, як Христос був народжений в наш світ Дівою Марією більше двох тисячоліть тому, нерозривно пов’язана з непорушними традиціями іудейського народу і знаходиться в частині закону, який передав їм Сам Бог. Священний обряд, що чиниться батьками немовляти, який став первістком чоловічої статі в кожній юдейській родині, котра шанує закон Божий, наказує його принесення до Святилища для вірного представлення перед Господом. Це відбувається також і в пам’ять про позбавлення від поразки Ізраїльських первістків в ніч виходу євреїв з Єгипту, а також переслідує своєю метою закінчення обряду остаточного очищення матері малюка. При вчиненні даного обряду передбачається принесення матір’ю немовляти жертовного однорічного ягня, або двох молодих голубів. Більш докладно, за даними проекту DilovaMova.com, це описується у Святому Писанні - Біблії, в третій Книзі Мойсеєвій, Левіт глава 12.

За Писанням Діва Марія принесла до Єрусалимського храму двох молодих голубів. В храмі в ті дні служив один святий старець, на ім’я Симеон. У свій час він так забажав бачити обіцяного Богом месію, Ізбавителя Ізраїльського, що Господь Духом Святим передбачив йому, що він не побачить своєї смерті, доки не побачить Христа Господнього. Симеон був дуже похилого віку, але тоді в той день по натхненню він прийшов у храм. Більш детально це подія описана в Євангелії від Луки у другій главі з 25-го вірша.

Вперше свято Стрітення Господнього в історичних документах згадується вже в IV столітті нашої ери. Це був день, який завершував цілий сорокаденний святковий цикл з дня Різдва Христового. У християнські календарі він увійшов й тому, що подія, яка згадується в цей день є не тільки знаковою, але й одною з ключових моментів, які свідчать про високу місію, яку поклав Бог на Ісуса Христа.

У цей День ми вітаємо всіх християн із цим Великим святом! Бажаємо всім Божих благословень, розради і підбадьорення! І ми свідчимо, що у Бога не залишиться безсилим ніяке слово. Зі святом Стрітення Господнього!

14 лютого

День Святого Валентина 

(Валентинів день, День Закоханих) — 

Кохання — найзагадковіше з усіх людських почуттів. Воно надихало поетів і художників, музикантів і скульпторів на створення безсмертних шедеврів. І, якби поставити собі за мету прочитати все, що написано про нього, людині не вистачило б цілого життя. Не випадково існує багато чарівних легенд, обрядів, ритуалів, заснованих на цьому прекрасному почутті. Одним із таких свят є День Святого Валентина. Воно не має глибокої релігійної основи, а пов’язане із зворушливою історією двох закоханих.

Сьогодні на виховній годині ми обговорювали питання взаємостосунків між хлопцями і дівчатами - підлітками.

Із чудовим днем любові

Щирі сердечні вітання,

Хай буде у житті доволі

І ласки й ніжності й кохання!

7 лютого 2017 року 

у світі відзначається 

День безпечного  використання Інтернету 

під гаслом  «Будь зміною: об’єднаймося для кращого Інтернету».Інтернет є таким, яким ми створюємо його щодня: він є кращий і доброзичливий настільки, наскільки кожний з нас є ввічливим та позитивним онлайн.

Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні запрошує долучитися до спільного проведення цього дня у вашій родині, школі, місті, організації, країні, світі.

Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні рекомендує під час підготовки до заходів з формування безпечної поведінки дітей та молоді вІнтернеті дотримуватися наступних принципів:

• Визнання Інтернету як значущого фактору соціалізації.

Врахування того, що Інтернет є важливою та невід’ємної частиною життя сучасної дитини, простором реалізації більшості фундаментальних прав дитини, зосередження на можливостях, які надає Інтернет та його позитивному впливі на розвиток.

• Позитивна атмосфера.

Створення позитивного емоційного фону спілкування та навчання в роботі з формування безпечної поведінки дітей в Інтернеті, надання стимулів, створення ситуацій успіху.

• Сприяння обговоренню.

Учні мають можливість обговорювати безпосередній зв’язок теми зі своїм щоденний досвідом користуванням Інтернетом та плануванням подальших дій його безпечного використання, починаючі зі спілкування у соціальних мережах, завершуючи придбанням товарів онлайн.

• Відкритість та чесність.
  Вчитель має бути відкритим до думок, міркувань, коментарів, пропозицій учнів та чесно визнавати, якщо чогось не знає. Це краще, ніж робити вигляд обізнаності та потрапити у «пастку».
• Необмежене навчання.
  Учні мають можливість не погоджуватися з іншими та вільно висловлювати свої думки на визначенні питання, а не скеровуються до єдиної «правильної» відповіді.
• Участь дітей та молоді.

Учні залучені до планування заходів з безпечної поведінки в Інтернеті та мають можливість обирати ті теми, які потребують розгляду у контексті безпечного Інтернету. Учні залучені в обговорення щодо Інтернету та ролі кожного у його покращенні. Під час заходів вчитель відіграє роль фасилітатора, а не вчителя-інструктора, який тільки дає знання та контролює, що і як повинно бути вивчене.

•  Надання інформації про механізми захисту та отримання підтримки

Учні мають бути ознайомлені з тим, як повідомити про неналежний або нелегальний контент, який вони бачать у соціальних мережах чи на тих сайтах, якими вони користуються. Учні мають отримати інформацію про організації, сайти, телефони гарячих ліній, де вони можуть отримати підтримку, якщо стали жертвою чиїхось дій в Інтернеті.

• Наукова обґрунтованість інформації та відповідність потребам.

Вчитель має використовувати правдиву наукову інформацію для того, щоб попередити розповсюдження пліток, стереотипів, упереджень. Школа може стати простором, де враховуються потреби сучасних дітей щодо практичних знань про безпечне користування Інтернетом.

«Школа — це маленька держава,

— сказав якось Олександр Захаренко. — Вона не може існувати без ідеї, задуму, що захоплює дітей, учителів і батьків. Якщо така ідея зникає й не народжується нова, горе тій установі, школі, державі, бо вона деградує, зупиняється у своєму розвитку. В ній безцільно жити, в ній нудьга і немає прогресу».
Олександр Антонович Захаренко - український педагог, один із зачинателів педагогіки співробітництва, громадський діяч, директор відомої на Україні авторської школи у селі Сахнівка на Черкащині, дійсний член Академії педагогічних наук України.
Він створив нову систему громадянського, сімейного та трудового виховання, на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно перепліталося з життям села, його історією. Пошукова робота учнів спрямовувалася на дослідження родоводу і результатом цієї роботи стала «Енциклопедія шкільного роду» (в 4-х томах), видана у 2000 році.
Разом з дітьми та їх батьками Олександр Антонович перетворив звичайну сільську школу у школу-комплекс, яка забезпечувала розвиток учня не гірше, а за багатьма показниками і значно краще, в порівнянні з міськими школами. У Сахнівській школі з ініціативи О. А. Захаренка та завдяки спільним зусиллям батьків і громадськості, були побудовані навчально-спортивний комплекс, танцювальний зал, ігрові кімнати, басейни, культурно-музейний центр, обсерваторія, створено музей села, започаткована шкільна багатотиражна газета.
Визнанням оригінальності і новизни педагогічних ідей О. А. Захаренка стало те, що після його смерті Сахнівській школі було надано офіційний статус «Авторська школа О. А. Захаренка» (2002), а п’ять років потому Міністерство освіти і науки України заснувало медаль імені Олександра Захаренка (2007).
Біографічна довідка 
Народився у м. Кам’янка, районному центрі Черкаської області.
Закінчив фізико-математичний факультет Черкаського державного педагогічного інституту (1959) і отримав призначення на роботу в с. Сахнівку Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Після служби в Радянській армії повернувся (1964) в село, до школи.
До 1966 року працював учителем математики та фізики у Сахнівській школі, а з 1966 року був призначений її директором. На цій посаді О. А. Захаренко пропрацював понад 35 років.
За цей період Олександру Антоновичу вдалося втілити в життя багато педагогічних ідей, які мали статус новаторських.
За час трудової діяльності Олександр Антонович неодноразово обирався депутатом різних рівнів – від сільської Ради до Верховної Ради СРСР (1986-1991).
Неодноразово відзначався державними нагородами: медалями «За трудову відзнаку», «За доблесний труд», медаллю А. С. Макаренка, орденом Леніна, знаком «Відмінник освіти СРСР», орденом «Знак Пошани», має почесне звання Заслужений учитель УРСР» (1974), почесне звання «Народний учитель СРСР» (1983).
У 1989 р. О. А. Захаренко був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, а через три роки його було призначено академіком-засновником Академії педагогічних наук України (1992). У 1999 році Олександра Антоновича обрано дійсним членом Російської Академії освіти. Помер 30 квітня 2002 року.

4 лютого  

Всесвітній день боротьби проти раку. 

Сьогодні Всесвітній день боротьби з раком. За оцінками експертів, у 2030 році на рак захворіє 20 мільйонів людей. 

Проводиться Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями (UICC) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. 

Мета Дня – підвищення обізнаності про рак як про одне з найстрашніших (і найдавніших) захворювань сучасної цивілізації, привернення уваги до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання та про завдання, що стоять перед світом у боротьбі з раком. 

Всесвітня організація охорони здоров’я нагадує: хоч рак і надалі залишається нещадною, підступною й смертельною хворобою – у багатьох випадках можна їй запобігти. 

Існує понад сто видів раку, і оскільки хвороба має зв’язок з віком, а суспільство старіє – ці числа зростатимуть. 

Рак – це хвороба, викликана неконтрольованим поділом. Він викликаний мутаціями – змінами в ДНК, що безпосередньо впливають на гени, а ті спричиняють нестримний приріст клітин. У здоровому організмі потужні генетичні механізми регулюють поділ клітин та їхню загибель. Натомість в ураженому раком організмі порушені механізми дають волю клітинам, а ті не можуть припинити свого поділу. 

Як зауважує Сіддгартха Мукерджі (онколог і дослідник у галузі онкологічних хвороб, професор медицини Колумбійського університету і лікар Медичного центру Колумбійського університету): "Ця хвороба-експансіоністка вторгається через тканини, створює колонії у ворожому середовищі, шукає й знаходить "осідок" у якомусь органі, а тоді переходить в інший. Відчайдушна, винахідлива, жвава, загарбницька, практична й сторожка, вона живе так, ніби вчить нас, як виживати. Протистояти ракові означає виступити проти паралельного виду, чи не краще пристосованого до виживання, ніж навіть ми". 

Україна вирізняється високим рівнем захворюваності на цю недугу. 

Рак посідає друге місце в структурі смертності населення нашої країни після серцево-судинних хвороб. Щороку майже 180 тис. українців хворіють на злоякісні новоутворення, а помирає від різних форм раку близько 90 тисяч. На обліку в онкологічних установах України перебуває понад мільйон хворих. 

У березні 2007 року Україна приєдналась до підписантів Паризької хартії боротьби проти раку. Девіз Всесвітнього дня боротьби з раком 2016 року – "Ми зможемо, я зможу!". Докладно дізнатися про історію раку та боротьбу з ним можна у надзвичайно цікавій науково-популярній праці індійсько-американського вченого-онколога Сіддгартхи Мукерджі "Імператор усіх хвороб. Біографія раку". Книга була визнана бестселером газети "Нью-Йорк Таймс", журналу "Тайм", автор став лауреатом Пулітцерівської премії (2011). Українською видана у 2013 році.

2 лютого

 80-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ЗЕМЛЯКА

ОЛЕКСАНДР 

АНТОНОВИЧ 

ЗАХАРЕНКО -

 ВИДАТНИЙ НАРОДНИЙ УЧИТЕЛЬ, 

НАШ ЗЕМЛЯК 

Олександр Антонович Захаренко народився 2 лютого 1937 р. в

 м. Кам'янка Кам'янського району Черкаської області в сім'ї службовця.

Все життя його тягло в небо, в космос; у юності він мріяв про авіацію, не склалося; став учителем у селі, яке не на кожній карті й знайдеш. Проте вчителів такого рівня і тоді, в Союзі, було менше, ніж космонавтів. 1983-го це визнали, він дістав звання народного вчителя СРСР. У 2002-му Сахнівська школа Корсунь-Шевченківського району Черкащини набула офіційного статусу «Авторська школа О.А.Захаренка». Сталося це за три місяці до смерті Олександра Антоновича. У 2007-му Міністерство освіти і науки України запровадило медаль ім.Олександра Захаренка. 

Камянка пишається земляком, впроваджує у навчальний процес гуманістичні ідеї О.А. Захаренка