Правила поведінки на льоду

  Просимо дорослих і дітей дотримуватися правил безпеки на льоду:

• забороняється виходити на тонкий лід;
• міцність льоду перевіряють товстою палицею (жердиною), ударяючи нею (2-3 рази в одне і те саме місце) якнайдалі від себе. Категорично забороняється випробовувати міцність льоду ударами ніг. Якщо лід недостатньо міцний, потрібно припинити рух і повертатися назад своїми слідами (там міцність льоду вже перевірена);
• небезпечні місця на льоду, як правило, темніші за інших, небезпечний  -каламутний, малопрозорий і білий лід;
• забороняється самостійно виходити на лід або кататися на льоду дітям без нагляду дорослих;
• під час підльодного вилову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато лунок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 4-5 м;
• кожен рибалка повинен мати з собою міцну мотузку 12-15 метрів із великою глухою петлею на кінці, а також тримати поруч з лункою дошку або велику гілку.

 Якщо ви провалились у воду

• зберігайте спокій, не панікуйте;

• голосно покличте на допомогу;

• широко розкиньте руки на краї пролому та утримуйтесь від занурення у воду з головою;

• намагайтеся обережно дотягнутися до якогось предмета, що допоможе вам втриматися чи вибратися на поверхню;

• вибирайтеся на лід без різких рухів, налягаючи на нього грудьми та по черзі витягуючи на поверхню ноги. Намагайтеся зайняти своїм тілом найбільшу площу на льоду;

• вибравшись з ополонки, необхідно відкотитися від неї на безпечну відстань, а потім повзти в той бік, звідки ви прийшли, адже там міцність льоду вже перевірена. Ні в якому випадку не можна швидко бігти до берега, навіть якщо вам цього дуже хочеться;

• далі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками немає, викрутіть мокрий і знову одягніть його. Для зігріву робіть будь-які фізичні вправи.

 Якщо у вас на очах під лід провалилась людина 

• крикніть, що ви йдете на допомогу;

• знайдіть предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку, якщо вона має довгу та міцно пристрочену лямку;

• наближайтесь до ополонки повзком, широко розкинувши руки;

• підкладіть під себе дошку, фанеру;

• не підповзаючи до самого краю ополонки (за 3-4 метри), подайте потерпілому  палицю (мотузку, лижу, шарф тощо) і витягніть його на лід;

• витягши потерпілого на лід, разом з ним повзком повертайтесь на берег;

• якщо на допомогу поспішають декілька людей, можна лягти на лід один за одним, узявшись за ноги, і повзти до потерпілого. Перший у «ланцюгу» подає  потерпілому ремінь, шарф, палку тощо і усі тягнуть його на поверхню криги та відповзають з небезпечної зони;

• витягнувши потерпілого на берег, надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму, викличте швидку допомогу.

 

29 СІЧНЯ 2022 РОКУ - 104 РІЧНИЦЯ 

                                   БОЮ ПІД КРУТАМИ

 

    Для українського народу цей бій став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Історична довідка: 7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Після захоплення Полтави вздовж залізниці на захід наступала так звана 1-а Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач – 2-а. Саме там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об’єднатися.

Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверкія Гончаренка. Спільно з іншими військовими підрозділами та добровольцями 25-27 січня вони героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач (Чернігівська обл.). Під загрозою оточення оборонці змушені були відступити до станції Крути, де почали укріплюватися.

28 січня у Бахмачі обидві радянські армії з’єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Більшовики почали рухатися в бік Києва. На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо”.

Наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Курсанти юнацької школи, студенти і гімназисти мали погане озброєння однак до них приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. 29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося стримати наступ до темряви, але під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

КОНКУРС МАЛЮНКІВ

"ОХОРОНА ПРАЦІ ОЧИМА ДІТЕЙ -2022"

Учні намагалися якнайточніше передати правила безпечної поведінки під час виконання будь-якого виду діяльності

 Як діяти учням та вчителям у разі пожежі в школі

Пожежа була і є найнебезпечнішим стихійним лихом. Внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. Хотілося б звернути вашу увагу на банальні, але водночас необхідні знання правил пожежної безпеки. Бо, як відомо, найкращий спосіб захиститися від пожежі – не спричинити її.

1. Негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, зачинити двері у класі, де горить. Якщо побачите охоплене вогнем приміщення, не намагайтеся увійти в нього.
2. Повідомити про пожежу дирекцію школи, вжити належних заходів щодо евакуації дітей та людей із приміщення.
3. Почувши сигнал тривоги, учні стають біля парт і за вказівкою вчителя залишають по одному клас, останнім іде вчитель із класним журналом. Належить зачинити двері класної кімнати й усі інші двері на шляху евакуації. Усі, кого не було в школі під час сигналу тривоги, повинні негайно йти до місця збору й приєднатися до свого класу чи групи.
4. Місце збору повинне бути під навісом чи в іншому приміщенні
5. Нікому не можна повертатися в приміщення
6. Серед евакуйованих, що зібралися на пункті, проводять перекличку (за класним журналом). Директор школи після сигналу тривоги йде до збірного пункту і там приймає рапорти від усіх підрозділів
7. Для дітей із обмеженими можливостями та неврівноваженою психікою повинні бути заздалегідь передбачені спеціальні заходи з евакуації.
8. Вже до прибуття пожежної охорони слід знати, де саме, у якому приміщенні пожежа і чи всіх евакуювали. Повинен бути план евакуації зі школи. Начальника прибулого пожежного підрозділу зустрічають, маючи повну інформацію.

Як поводитись під час пожежі в навчальному закладі, коли поруч з учнем нема дорослої людини?

Пожежа у твоєму класі, в приміщенні, в якому ти перебуваєш:

• якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи іншим;
• якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна драбина, використовуй її;
• під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;
• захищай органи дихання і затули щілини під дверима (краще вологими ганчірками);
• подавай сигнали рятувальникам.

Пожежа в коридорі:

• перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильним боком долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй – там пожежа;
• ручка холодна – визирни в коридор. Коли там вогонь або багато диму зачини двері;
• якщо диму небагато і він іде з низу, це означає, що пожежа – на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;
• якщо неможливо залишити приміщення, а в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером «101», щоб повідомити про себе. Стояти слід у приміщенні з виходом до вікна;
• якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайся вниз сходами, захистивши органи дихання.

Профілактика пожежі в шлолі

У перший день навчальної чверті проводять інструктаж з усіма дітьми і персоналом щодо процедури евакуації на випадок пожежі. Його повторюють раз на чверть чи півріччя, про що роблять відповідний запис у класному журналі.

У приміщеннях та на території закладу освіти заборонено курити і розкидати запалені сірники, застосовувати в приміщеннях відкритий вогонь. Не дозволено розпалювати вогнища, спалювати сміття, відходи, пакувальні матеріали.

Використовувати пожежний інвентар та інструменти можна тільки за призначенням.

Не користуватися у приміщеннях електрокип’ятильниками, електрочайниками (крім спеціально відведених і обладнаних для цього місць), не залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, радіоприймачі тощо.

Черговим учням після закінчення уроків належить зачинити вікна, вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком чергового освітлення та електрообладнання, яке, за вимогами технології, повинно працювати цілодобово).

Слід оглянути приміщення, переконатися, що немає порушень, які можуть призвести до пожежі, й тільки після цього замкнути двері. У разі виявлення порушень доповісти черговому вчителеві, класному керівнику, керівнику навчального закладу або працівникові, який його заміщує.

Кожен учасник навчально-виховного процесу, який виявив пожежу або її ознаки, зобов’язаний: негайно повідомити про це за телефоном «101» у пожежну частину (слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, що саме горить, а також своє прізвище); задіяти систему оповіщення людей про пожежу й під керівництвом дорослих розпочати евакуацію із будівлі в безпечне місце відповідно до плану евакуації.

 Пожежна безпека для школярів полягає в наступних простих правилах:

• Не можна чіпати сірники.
• Не можна грати біля відкритого вогню і розпечених предметів.
• Не можна сушити біля них одяг.
• Не можна розводити багаття без присутності дорослих.
• Не можна забувати про включених електроприладах.

  День Соборності України

 Провели виховну годину  та переглянули відеофільм

День Соборності  відзначається в Україні щороку 22 січня, на честь проголошення в цей день у 1919 році Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій, об'єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. 

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя.
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях.
Твій Богдан й вінценосна Софія
Повернулись до тебе з віків,
Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,
Як не вмер солов'їний твій спів.
Україно, Шевченка надіє,
Мій святий, несплюндрований гімн,
Я в мовчанні твоєму німію
Й воскресаю у слові твоїм.
І Дніпро, і Дністер пливуть в море,
Бо єднає їх кревна земля,
Україно, державо соборна,
Сонценосна колиско моя!

 

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В ІНТЕРНЕТІ ДЛЯ ДІТЕЙ!

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

5. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

6. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

7. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

8. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

 Батькам 5 простих правил онлайн- безпеки!

   1.     ПІДВИЩУЙТЕ ВЛАСНУ КОМП'ЮТЕРНУ ТА ІНТЕРНЕТ-ОБІЗНАНІСТЬ.

Щоб убезпечити свою дитину у Мережі Ви маєте знати про інтернет, принаймні, не менше за неї.
2.     Станьте для дитини порадником. Опановуйте інтернет разом.

Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має порадитися з Вами. Навчіть перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.

3.     Станьте для своєї дитини другом у соціальних мережах, або попросіть близьких знайомих зробити це. Якщо Ваша дитина не бажає підтверджувати дружбу з Вами, попросіть Ваших друзів молодшого віку подружитися з нею у соціальних мережах. Ви завжди маєте знати, чим займається та з ким спілкується Ваша дитина у Мережі.

4. Встановіть на мобільному телефоні своєї дитини безкоштовну соціальну послугу «Батьківський контроль». Регулярно оновлюйте антивірус. 

5.Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів. Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси. Щоб захистити дітей від ризиків віртуального світу,використовуйте поновлюваний список рекомендованих сайтів для дітей.

 Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я!

Через тиждень після Різдва українці святкують Щедрий вечір. 

 

11 СІЧНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ “ДЯКУЮ”

11 січня у світі відзначають день “дякую” – свято, що започаткували за ініціативи миротворчих спільнот. Щодня люди вимовляють слова подяки мільйони разів. Міжнародний день “спасибі” заснований за ініціативи ЮНЕСКО і ООН. 

“Дякую” – одне з найголовніших слів в міжнародній лексиці, інформує  Воно вказується в усіх туристичних розмовниках, щоб людина, яка їде в подорож, могла розраховувати на якісне обслуговування в інших країнах і легко налагодила контакт з місцевим населенням.
День “дякую” святкують у багатьох країнах.
Цікаві факти про слово “дякую”:
– уперше “дякую” зафіксовано у словнику-розмовнику, виданому в Парижі в 1586 році;
– за своєю етимологією це слово несе в собі знак народження, символ удачі, зв’язок землі і неба, а також чоловічої і жіночої сутності;
– дякуючи, потрібно дивитися людині в очі;
– старовіри не використовують слово “спасибі”, бо переконані, що воно виникло від словосполучення “спаси Бай” (Бай – це ім’я одного з язичницьких богів);
– з великих міст світу самим ввічливим вважається Нью-Йорк – “дякую” тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії;
– “дякую” – одне з найуживаніших слів і міжнародній лексиці.
Тож, 11 січня – це саме той час, коли варто подякувати людям, які роблять  для нас добро.

 

77 РІЧНИЦЯ З ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА КАМ’ЯНКИ  ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Щорічно 10 січня відзначається — День визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Цього року ми відзначаємо вже 78 річницю. У цей день 1944 року була звільнена територія Кам’янського району та саме місто Кам’янка. Сьогодні хочеться згадати тих, хто доклав зусиль аби ми жили вільно, звільняв нашу землю від ворога. Велика шана і подяка всім тим, хто докладав зусиль, хто воював у лавах радянської армії, хто був партизаном у навколішніх лісах і ціною власного життя наближав день, коли наша земля знову зможе дихати вільно від німецької навали. Нині свідків та героїв тих буремних подій майже не залишилося, тому згадаймо їх подвиг та подякуймо ще живим ветеранам за ту звитягу та самопожертву, яку вони проявляли під час війни. Звісно, що після звільнення міста війна не закінчилася, і кам’янчани, які воювали на всіх фронтах,  не відразу повернулися додому. Думка про те, що місто вільне придавала сили духу нашим бійцям, і вони боролися із ворогом сильніше, щоб здобути ту тяжку перемогу та швидше потрапити додому. Пам’ять про загиблих житиме вічно в серцях кам’янчан.